зміцнюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вигартовуватися — уюся, уєшся, недок., ви/гартуватися, уюся, уєшся, док. 1) Гартуючись, ставати міцнішим, пружнішим. 2) перен. Ставати стійким, витривалим, зміцнюватися, набуваючи досвіду і т. ін. 3) тільки недок. Пас. до вигартовувати … Український тлумачний словник
вкорінюватися — (укорі/нюватися), юється і вкоріня/тися (укоріня/тися), я/ється, недок., вкорени/тися (укорени/тися), и/ться, док. 1) Вростати корінням у ґрунт (про рослини). 2) перен. Міцно встановлюватися, запроваджуватися, узвичаюватися. || Зміцнюватися … Український тлумачний словник
загартовуватися — у/юся, у/єшся, недок., загартува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Набувати в процесі гартування більшої (ніж звичайна) твердості, міцності, пружності (про металеві вироби). 2) перен. Ставати фізично або морально стійким, міцним,… … Український тлумачний словник
зміцнитися — див. зміцнюватися … Український тлумачний словник
зріти — I зрі/ю, зрі/єш, недок. 1) Ставати стиглим, спілим (про злаки, плоди і т. ін.). 2) Досягати фізичної або духовної зрілості. 3) перен. Розвиваючись, зміцнюватися, набувати викінченої форми; формуватися. II зрю, зриш, недок., заст. 1) перех. Бачити … Український тлумачний словник
зцементовуватися — ується, недок., зцементува/тися, у/ється, док. 1) Скріплюватися, з єднуватися за допомогою цементу або якоїсь іншої речовини; ставати твердим, компактним. 2) перен. Ставати об єднаним, згуртованим. || Робитися стійким, незламним; зміцнюватися … Український тлумачний словник
консолідуватися — у/ється, недок. і док., книжн. Зміцнюватися, укріплюватися; об єднуватися, згуртовуватися … Український тлумачний словник
окрилятися — я/юся, я/єшся і окри/люватися, ююся, юєшся, недок., окрили/тися, окрилю/ся, окри/лишся, док. 1) Перейматися натхненням, відчувати душевне піднесення; надихатися. || чим. Підсилюватися, зміцнюватися (про почуття і т. ін.). 2) Набувати крил,… … Український тлумачний словник
підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… … Український тлумачний словник
